Хто потурбується? Дитсадки в контексті гендерної нерівності
Дитсадки є першою позасімейною інституцією, яка займається освітою та розвитком дітей
Більшість людей на певному етапі свого життя стикається з дитсадками. Але про умови та оплату праці в дитсадках, а також про загальне фінансування цих закладів в Україні майже не говорять. Це дослідження — спроба почати ґрунтовну розмову про роль дитсадків і про величезний клубок проблем дошкілля, з якими стикаються матері дітей дошкільного віку, а також працівниці, котрі займаються доглядом, освітою та розвитком дошкільнят.

Ми, авторки цього дослідження, із власного досвіду знаємо, як нелегко за нинішньої системи садочків зі скороченим графіком та переповненими групами поєднувати зайнятість та догляд за дітьми. І розуміємо, якою важкою та водночас недооціненою є праця виховательок та інших працівниць закладів.
99%

педагогічного персоналу дитячих садків в Україні — жінки
5051 грн

середня зарплатня виховательки навесні 2020 р.
60 годин

на тиждень працюють деякі виховательки замість 30 за Законом
Дитсадки "зсередини" — становище жінок у сфері дошкілля
Дошкілля є традиційним "жіночим" сектором. У державних та комунальних дитсадках працює понад 300 тис. людей. Переважна більшість як педагогічного (99%), так і технічного (82%) персоналу — це жінки. Цей сектор відіграє важливу роль для жіночої зайнятості.

Попри складну і часто стресову роботу, працівниці дитсадків отримують мізерну зарплату. За даними цього дослідження, виховательки груп загального розвитку навесні 2020 р. у середньому отримували 5051 грн (після всіх відрахувань).
Зарплата українських виховательок є найнижчою серед країн ОЕСР. Вона у два рази нижча, ніж в Естонії, та у сім разів нижча, ніж зарплата виховательок Нідерландів. При цьому в Україні майже всі педагогічні працівниці (99%) та майже половина технічного персоналу (48%) мають освітній ступінь.
Відповідно до статті 61 Закону "Про освіту", посадовий оклад педагогічних працівників найнижчої кваліфікаційної категорії встановлюється в розмірі трьох мінімальних заробітних плат. Кожна наступна категорія додає не менше 10%. Якщо цю норму закону було б виконано на момент опитування навесні 2020 р., то зарплата педагогічних працівниць садочків становила б щонайменше 11 400 грн "чистими".

Станом на 2020 р. лише 4% сімей працівниць мали гідне матеріальне становище – зазвичай завдяки суттєво вищому заробітку іншого члена сім'ї, переважно чоловіка.

Такі обставини відтворюють нерівність у становищі чоловіків та жінок, роблять жінок повністю залежними від партнера.
Велика відповідальність і низькі зарплати призводять до хронічного браку персоналу в багатьох садочках, а також змушують працівниць погоджуватися працювати понад одну ставку, щоби мати змогу заробити трохи більше. Опитані виховательки повідомили, що працюють понаднормово (27%), з непередбачуваним робочим графіком (31%), виконують роботу у вихідні (20%).
До цього додається переповненість груп, яка додатково збільшує навантаження на працівниць. За Законом України "Про дошкільну освіту", максимальна кількість дітей у групі - 20 осіб (для дітей віком 3–7 років). Проте ця норма у деяких садках не виконується, групи переповнені інколи у два рази.

Високий рівень відповідальності та психологічної напруги, конфлікти з батьками та адміністрацією закладу, великі обсяги паперової роботи, переповненість груп та поведінка окремих дітей – усе це призводить до стресу та вигорання працівниць дитсадків. Більшість з них (78%) відчувають стрес від роботи.
За Законом "Про дошкільну освіту" виховательки мають працювати 30 годин на тиждень, але при цьому нерідко вони працюють по 60 годин.
Дитсадки очима матерів
Коли дитина нарешті отримала місце в дитсадку і пройшла період адаптації, це ще не означає, що матір може спокійно влаштовуватися на будь-яку роботу. Розклад та розташування дитсадка відіграє важливу роль, адже дитину необхідно вчасно відводити та забирати.

71% опитаних задоволені графіком роботи дитсадка. Проте майже кожна четверта респондентка (23%) незадоволена графіком роботи.


Матері скаржилися, що такий графік роботи садка суттєво ускладнює, а часом просто робить неможливим їхнє працевлаштування після відпустки по догляду.

Зараз кожна третя мама незадоволена харчуванням у дитсадках, станом приміщень, забезпеченням закладів іграшками та методичними матеріалами.
Кожна третя мама незадоволена
Харчуванням у дитсадках
Станом приміщення
Забезпеченням закладів іграшками та методичними матеріалами
Водночас найбільше матері задоволені саме "людським фактором": ставленням працівниць до дітей, психологічним станом дитини ("чи ходить у садок із задоволенням?"), кваліфікацією персоналу, навчанням, освітою та розвитком, які дитина отримує в закладі.
Висновок
В Україні потрібна реформа дошкільної освіти, в основі якої будуть заходи, спрямовані на:

  • покращення доступу до закладів;
  • створення комфортних і безпечних умов перебування дітей;
  • покращення умов та забезпечення гідної оплати праці працівниць.
Для цього необхідно, зокрема, суттєво розширити мережу закладів, врегулювати й зменшити співвідношення кількості дітей на дорослу особу, збільшити оплату праці тощо. Усі ці заходи неможливо здійснити, допоки фінансування дитсадків практично повністю лежить на місцевих бюджетах — необхідна субвенція з центрального бюджету.

Додаткова інформація
Дослідження проведено Центром соціальних і трудових досліджень у рамках проекту "Хто потурбується? Інфраструктура догляду за дітьми дошкільного віку в контексті гендерної нерівності". Проект реалізовано за підтримки Rosa-Luxemburg-Stiftung в Україні.
Дослідження проводили: Оксана Дутчак, Олена Стрельник, Олена Ткаліч, за участі Ніни Потарської та Ірини Чорної. Повний текст дослідження — за посиланням.
Фото: Kristina Paukshtite, Pexels.
Ілюстрації: Ірина Вале.